Tin (Sn)
post-transition-metalSolid
Стандартна відносна атомна маса
118,71 uЕлектронна конфігурація
[Kr] 5s2 4d10 5p2Температура плавлення
231,93 °CТемпература кипіння
2601,85 °CГустина
7287 kg/m³Ступені окиснення
−4, −3, −2, −1, 0, +1, +2, +3, +4Електронегативність (за Полінгом)
1,96Енергія йонізації (1-ша)
7,343918 eVРік відкриття
Немає данихАтомний радіус
145 pmВідомості
Tin is a post-transition metal in group 14, known for its low melting point, resistance to ordinary corrosion, and ability to form useful alloys and coatings. It occurs chiefly as cassiterite, a tin dioxide mineral, and has been worked since antiquity, especially in bronze. Chemically it is less reactive than many base metals but readily forms compounds in the +2 and +4 oxidation states, with organotin chemistry being especially important and sometimes hazardous.
Ordinary tin is composed of nine stable isotopes; 18 unstable isotopes are also known. Ordinary tin is a silver-white metal, is malleable, somewhat ductile, and has a highly crystalline structure. Due to the breaking of these crystals, a "tin cry" is heard when a bar is bent.
The name derives from the Anglo-Saxon tin of unknown origin. The symbol Sn is derived from Latin stannum for alloys containing lead. The element was known in prehistoric times.
Archaeological evidence suggests that people have been using tin for at least 5500 years. Tin is primarily obtained from the mineral cassiterite (SnO2) and is extracted by roasting cassiterite in a furnace with carbon. Tin makes up only about 0.001% of the earth's crust and is chiefly mined in Malaysia. Two allotropes of tin occur near room temperature. The first form of tin is called gray tin and is stable at temperatures below 13.2°C (55.76°F). There are few, if any, uses for gray tin. At temperatures above 13.2°C, gray tin slowly turns into tin's second form, white tin. White tin is the normal form of the metal and has many uses. Unfortunately, white tin will turn into gray tin if its temperature falls below 13.2°C. This change can be prevented if small amounts of antimony or bismuth are added to white tin.
The Latin word for tin is stannum. Known to the ancients.
Pure tin is a soft, silvery-white metal with a bright metallic luster. It is malleable at room temperature and melts at a relatively low temperature for a metal. Below about 13.2 °C, white tin can slowly transform to brittle gray tin under favorable conditions, a phenomenon known as tin pest.
Tin is used mainly as a protective coating on steel for food cans and other corrosion-resistant sheet products. It is an important constituent of solders, especially lead-free solders based on tin with silver, copper, antimony, or bismuth additions. Tin is also used in bronze, bearing metals, pewter, and some specialty alloys. Indium tin oxide, a mixed oxide material, is widely used as a transparent conducting coating in displays and touch panels.
Tin resists corrosion and is used as a protective coating on other metals. Tin cans are probably the most familiar example of this application. A tin can is actually made from steel. A thin layer of tin is applied to the inside and outside of the can to keep the steel from rusting. Once widely used, tin cans have largely been replaced with plastic and aluminum containers.
Tin is used in the Pilkington process to produce window glass. In the Pilkington process, molten glass is poured onto a pool of molten tin. The glass floats on the surface of the tin and cools, forming solid glass with flat, parallel surfaces. Most of the window glass produced today is made this way.
Tin is used to form many useful alloys. Bronze is an alloy of tin and copper. Tin and lead are alloyed to make pewter and solder. An alloy of tin and niobium is used to make superconductive wire. Type metal, fusible metal, bell metal and Babbitt metal are other examples of tin alloys.
Tin salts can be sprayed onto glass to make electrically conductive coatings. These can then be used to make panel lighting and frost-free windshields. Stannous fluoride (SnF2) is used in some types of toothpaste.
Isotopes in Earth/Planetary Science
Molecules, atoms, and ions of the stable isotopes of tin possess slightly different physical and chemical properties, and they commonly will be fractionated during physical, chemical, and biological processes, giving rise to variations in isotopic abundances and in atomic weights. There are measureable variations in the isotopic abundances of tin in natural terrestrial materials (Fig. IUPAC.50.1) [366] E. Yamazaki, S. Nakai, T. Yokoyama, S. Ishihara, H. Tang. Geochem. J.47, 21 (2013)..
Isotopes in Medicine
117mSn (with a half-life of 14 days) DTPA is routinely used for diagnostic bone imaging and for the treatment of bone pain caused by the spread of cancer to bones. The m in the superscript of 117mSn indicates a metastable state of the isotope. By using 117mSn DTPA, marrow toxicity can be reduced, and the therapeutic efficacy of using radionuclides is maintained [367] A. Bishayee, D. V. Rao, S. C. Srivastava, L. G. Bouchet, W. E. Bolch, R. W. Howell. J. Nucl. Med.41, 2043 (2000).. 117mSn is a promising radionuclide for therapeutic applications because the radionuclide decays in a way that causes less damage to healthy tissues and bone marrow than other available treatments. These properties of 117mSn make it useful for the treatment of inflammatory synovial disease (i.e. rheumatoid arthritis) [368] S. C. Srivastava. Braz. Arch. Biol. Technol.50, 49 (2007)..
Isotopes Used as a Source of Radioactive Isotope(s)
112Sn is used to produce the radioisotope 113Sn (with a half-life of 115 days) via the reaction 112Sn (n, γ) 113Sn. This is used for n(113Sn)/n(113mIn) generators for the elution (extracting one material from another) of 113mIn (with a half-life of 1.66 h) as chloride for blood pool imaging. The m the superscript of 113mIn indicates a metastable state of the isotope. 117mSn is a medical radioisotope that can be produced using 116Sn and 117Sn [369] B. Ponsard, S. C. Srivastava, L. F. Mausner, F. F. Knapp, M. A. Garland, S. Mirzadeh. Appl. Radiat. Isot.67 1158 (2009)..
Tin commonly forms Sn²⁺ and Sn⁴⁺ compounds. Tin dioxide, SnO₂, is the principal ore mineral and is also used in ceramics, glass polishing, and some conductive or catalytic materials. Tin(II) chloride, SnCl₂, is a reducing agent and a reagent in plating and dyeing processes, while tin(IV) chloride, SnCl₄, is a volatile Lewis acid used in chemical synthesis and surface treatment. Organotin compounds contain Sn–C bonds; some, such as tributyltin oxide, C₂₄H₅₄OSn₂, were formerly used as biocides but are tightly restricted because of toxicity.
The element has two allotropic forms at normal pressure. On warming, gray, or alpha tin, with a cubic structure, changes at 13.2°C into white, or beta tin, the ordinary form of the metal. White tin has a tetragonal structure. When tin is cooled below 13.2°C, it changes slowly from white to gray. This change is affected by impurities such as aluminum and zinc, and can be prevented by small additions of antimony or bismuth. This change from the alpha to beta form is called the tin pest. There are few if any uses for gray tin. Tin takes a high polish and is used to coat other metals to prevent corrosion or other chemical action. Such tin plate over steel is used in the so-called tin can for preserving food.
Alloys of tin are very important. Soft solder, type metal, fusible metal, pewter, bronze, bell metal, Babbitt metal, White metal, die casting alloy, and phosphor bronze are some of the important alloys using tin.
Tin resists distilled sea and soft tap water, but is attacked by strong acids, alkalis, and acid salts. Oxygen in solution accelerates the attack. When heated in air, tin forms Sn2, which is feebly acid, forming stannate salts with basic oxides. The most important salt is the chloride, which is used as a reducing agent and as a mordant in calico printing. Tin salts sprayed onto glass are used to produce electrically conductive coatings. These have been used for panel lighting and for frost-free windshields. Most window glass is now made by floating molten glass on molten tin (float glass) to produce a flat surface (Pilkington process).
Also interesting is a crystalline tin-niobium alloy that is superconductive at very low temperatures. This promises to be important in the construction of superconductive magnets that generate enormous field strengths but use practically no power. Such magnets, made of tin-niobium wire, weigh only a few pounds and produce magnetic fields that, when started with a small battery, are comparable to that of a 100 ton electromagnet operated continuously with a large power supply.
See more information at the Tin compound page.
Metallic tin has low acute toxicity and is commonly used in food-contact coatings, although excessive intake of soluble tin salts can irritate the gastrointestinal tract. Tin dusts and fumes from melting, soldering, or industrial processing can present inhalation hazards. Organotin compounds vary widely in toxicity; several are potent neurotoxic or endocrine-disrupting substances and require strict control. Radioactive tin isotopes are mainly research or fission-product concerns, not a property of natural tin as a whole.
The small amount of tin found in canned foods is quite harmless. The agreed limit of tin content in U.S. foods is 300 mg/kg. The trialkyl and triaryl tin compounds are used as biocides and must be handled carefully.
Tin is present in the crust mostly in resistant oxide minerals, especially cassiterite, and is not highly mobile under many natural surface conditions. Mining and smelting can release tin-bearing particulates and associated metals, depending on the ore and waste management. Inorganic tin compounds usually show limited bioavailability compared with many organotin compounds. Persistent organotin residues in sediments have been a major concern in harbors and shipyard areas where antifouling paints were used.
Tin is produced chiefly by mining cassiterite from hard-rock and alluvial deposits, followed by concentration, smelting, and refining. Supply is geographically concentrated in a limited number of producing regions, and some production comes from small-scale or artisanal mining. Demand is dominated by solder, tinplate, chemicals, and alloy uses. Recycling is important, especially from solder-bearing electronic scrap and tinplate residues, but recovery can be technically diffuse because tin is often present in thin coatings or complex assemblies. Substitution is possible in some coatings and solders, but performance, food-contact requirements, and processing temperatures limit replacements.
Tin is found chiefly in cassiterite (SnO2). Most of the world's supply comes from Malaya, Bolivia, Indonesia, Zaire, Thailand, and Nigeria. The U.S. produces almost none, although occurrences have been found in Alaska and California. Tin is obtained by reducing the ore with coal in a reverberatory furnace.
Tin is a relatively heavy element made mainly by neutron-capture nucleosynthesis in earlier generations of stars. It is far less abundant cosmically than lighter rock-forming elements, but it is present in meteorites and planetary materials at trace levels. In differentiated planets, tin tends to behave as a lithophile to mildly chalcophile element, concentrating in crustal minerals and some sulfide-associated systems rather than forming abundant native metal.
- Tin has ten stable isotopes, more than any other element.
- The symbol Sn comes from the Latin name stannum.
- The crackling sound of bent tin is called tin cry and comes from crystal deformation.
- Tin pest is promoted by low temperature and can be inhibited by alloying additions.
- Most modern food cans are steel cans with a very thin tin coating, not solid tin.
- Cassiterite is dense, which makes gravity separation useful in ore concentration.
Зображення
Властивості
Фізичні
- Атомний радіус (емпіричний)
- 145 pm Порівняти Атомний радіус (емпіричний) усіх елементів →
- Ковалентний радіус
- 139 pm Порівняти Ковалентний радіус усіх елементів →
- Радіус ван дер Ваальса
- 217 pm Порівняти Радіус ван дер Ваальса усіх елементів →
- Металічний радіус
- 142 pm Порівняти Металічний радіус усіх елементів →
- Густина
- 7287 kg/m³ Порівняти Густина усіх елементів →
- Молярний об’єм
- 0,0163 L/mol
- Фаза за стандартних температури й тиску
- Твердий стан Порівняти Фаза за стандартних температури й тиску усіх елементів →
- Температура плавлення
- 231,93 °C Порівняти Температура плавлення усіх елементів →
- Температура кипіння
- 2601,85 °C Порівняти Температура кипіння усіх елементів →
- Теплопровідність
- 66,8 Вт/(м·K) Порівняти Теплопровідність усіх елементів →
- Питома теплоємність
- 0,227 Дж/(г·K) Порівняти Питома теплоємність усіх елементів →
- Молярна теплоємність
- 26,99 Дж/(моль·K) Порівняти Молярна теплоємність усіх елементів →
- Кристалічна структура
- Тетрагональна Порівняти Кристалічна структура усіх елементів →
Хімічні
- Електронегативність (за Полінгом)
- 1,96 Порівняти Електронегативність (за Полінгом) усіх елементів →
- Електронегативність (за Алленом)
- 1,824
- Спорідненість до електрона
- 1,112 eV
- Енергія йонізації (1-ша)
- 7,343918 eV Порівняти Енергія йонізації (1-ша) усіх елементів →
- Енергія йонізації (2-га)
- 14,63312 eV Порівняти Енергія йонізації (2-га) усіх елементів →
- Енергія йонізації (3-тя)
- 30,506105 eV Порівняти Енергія йонізації (3-тя) усіх елементів →
- Енергія йонізації (4-та)
- 40,74014 eV Порівняти Енергія йонізації (4-та) усіх елементів →
- Енергія йонізації (5-та)
- 77,030265 eV Порівняти Енергія йонізації (5-та) усіх елементів →
- Ступені окиснення
- −4, −3, −2, −1, 0, +1, +2, +3, +4 Порівняти Ступені окиснення усіх елементів →
- Валентні електрони
- 4 Порівняти Валентні електрони усіх елементів →
- Алотропні модифікації
- ["gray", "white"]
- Електронна конфігурація
- [Kr] 5s2 4d10 5p2
Термодинамічні
- Теплота плавлення
- 0,07286107 eV Порівняти Теплота плавлення усіх елементів →
- Теплота випаровування
- 3,067834 eV Порівняти Теплота випаровування усіх елементів →
- Теплота сублімації
- 3,131057 eV
- Теплота атомізації
- 3,131057 eV
- Ентальпія атомізації
- 3,121729 eV
Ядерні
- Протони
- 50 Порівняти Протони усіх елементів →
- Нейтрони
- 70 Порівняти Нейтрони усіх елементів →
- Відомі ізотопи
- 42 Порівняти Відомі ізотопи усіх елементів →
- Стабільні ізотопи
- 9 Порівняти Стабільні ізотопи усіх елементів →
- Найстабільніший ізотоп
- Sn-120
Поширеність
- Вміст (земна кора)
- 2,3 мг/кг Порівняти Вміст (земна кора) усіх елементів →
- Вміст (океан)
- 4 × 10−6 мг/л Порівняти Вміст (океан) усіх елементів →
Кристалічна структура
- Стала ґратки a
- 582 pm
Електронна будова
- Електрони за оболонками
- 2, 8, 18, 18, 4 Порівняти Електрони за оболонками усіх елементів →
Ідентифікатори
- Номер CAS
- 7440-31-5 Порівняти Номер CAS усіх елементів →
- Символ терма
- 3P0
- InChI
- InChI=1S/Sn
- Ключ InChI
- ATJFFYVFTNAWJD-UHFFFAOYSA-N
Електронна конфігурація Виміряно
Sn: 4d¹⁰ 5s² 5p²[Kr] 4d¹⁰ 5s² 5p²1s² 2s² 2p⁶ 3s² 3p⁶ 3d¹⁰ 4s² 4p⁶ 4d¹⁰ 5s² 5p²Модель атома
Ізотопи відрізняються кількістю нейтронів, масою та стабільністю, але не електронною конфігурацією нейтрального атома.
Схематична модель атома, без дотримання масштабу.
Атомний відбиток
Спектр випромінювання / поглинання
Ізотопний розподіл
| Масове число | Атомна маса (u) | Природний вміст | Період напіврозпаду |
|---|---|---|---|
| 112 Стабільний | 111,90482387 ± 0,00000061 | 0,9700% | Стабільний |
| 114 Стабільний | 113,9027827 ± 0,000001 | 0,6600% | Стабільний |
| 115 Стабільний | 114,903344699 ± 0,000000016 | 0,3400% | Стабільний |
| 116 Стабільний | 115,9017428 ± 0,0000001 | 14,5400% | Стабільний |
| 117 Стабільний | 116,90295398 ± 0,00000052 | 7,6800% | Стабільний |
| 118 Стабільний | 117,90160657 ± 0,00000054 | 24,2200% | Стабільний |
| 119 Стабільний | 118,90331117 ± 0,00000078 | 8,5900% | Стабільний |
| 120 Стабільний | 119,90220163 ± 0,00000097 | 32,5800% | Стабільний |
Фаза / стан
Причина: на 206,9 °C нижче температури плавлення (231,93 °C)
Схематично, без дотримання масштабу
Точки фазових переходів
Енергії переходів
Енергія, необхідна для плавлення 1 моль за температури плавлення
Енергія, необхідна для випаровування 1 моль за температури кипіння
Енергія, необхідна для сублімації 1 моль за температури сублімації
Густина
За стандартних умов
За стандартних умов
Атомні спектри
Показано 10 з 50. Відсортовано за зарядом йона (за зростанням).
Наявні дані про лінії ?
| Йон | Заряд | Загальна кількість ліній | Імовірності переходів | Позначення рівнів |
|---|---|---|---|---|
| Sn I | 0 | 227 | 55 | 226 |
| Sn II | +1 | 215 | 141 | 215 |
| Sn III | +2 | 259 | 0 | 259 |
| Sn IV | +3 | 18 | 0 | 0 |
| Sn V | +4 | 13 | 0 | 0 |
Наявні дані про рівні ?
| Йон | Заряд | Рівні |
|---|---|---|
| Sn I | 0 | 228 |
| Sn II | +1 | 77 |
| Sn III | +2 | 86 |
| Sn IV | +3 | 24 |
| Sn V | +4 | 26 |
| Sn VI | +5 | 37 |
| Sn VII | +6 | 2 |
| Sn VIII | +7 | 2 |
| Sn IX | +8 | 2 |
| Sn X | +9 | 2 |
Дані про кристалічну структуру недоступні
Кристалічна структура: tetragonal
Йонні радіуси
| Заряд | Координація | Спін | Радіус |
|---|---|---|---|
| +4 | 4 | Немає даних | 55.00000000000001 пм |
| +4 | 5 | Немає даних | 62 пм |
| +4 | 6 | Немає даних | 69 пм |
| +4 | 7 | Немає даних | 75 пм |
| +4 | 8 | Немає даних | 81 пм |
Сполуки
Ізотопи (9)
| Масове число | Атомна маса (u) | Природний вміст | Період напіврозпаду | Тип розпаду | |
|---|---|---|---|---|---|
| 112 Стабільний | 111,90482387 ± 0,00000061 | 0,9700% ± 0,0100% | Стабільний | stable | |
| 114 Стабільний | 113,9027827 ± 0,000001 | 0,6600% ± 0,0100% | Стабільний | stable | |
| 115 Стабільний | 114,903344699 ± 0,000000016 | 0,3400% ± 0,0100% | Стабільний | stable | |
| 116 Стабільний | 115,9017428 ± 0,0000001 | 14,5400% ± 0,0900% | Стабільний | stable | |
| 117 Стабільний | 116,90295398 ± 0,00000052 | 7,6800% ± 0,0700% | Стабільний | stable | |
| 118 Стабільний | 117,90160657 ± 0,00000054 | 24,2200% ± 0,0900% | Стабільний | stable | |
| 119 Стабільний | 118,90331117 ± 0,00000078 | 8,5900% ± 0,0400% | Стабільний | stable | |
| 120 Стабільний | 119,90220163 ± 0,00000097 | 32,5800% ± 0,0900% | Стабільний | stable | |
| 122 Стабільний | 121,9034438 ± 0,0000026 | 4,6300% ± 0,0300% | Стабільний | stable |
Спектральні лінії
Показано 50 з 96. За замовчуванням показано лише спектральні лінії з виміряною інтенсивністю.
| Довжина хвилі (нм) | Інтенсивність | Ступінь йонізації | Тип | Перехід | Точність | Джерело | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 556.19094 нм | 2700 | Sn II | emission | 5s2.6p 2P* → 5s2.6d 2D | Виміряно | NIST | |
| 579.88578 нм | 2700 | Sn II | emission | 5s2.5d 2D → 5s2.4f 2F* | Виміряно | NIST | |
| 558.88153 нм | 2600 | Sn II | emission | 5s2.5d 2D → 5s2.4f 2F* | Виміряно | NIST | |
| 645.35421 нм | 2500 | Sn II | emission | 5s2.6s 2S → 5s2.6p 2P* | Виміряно | NIST | |
| 452.47334 нм | 2200 | Sn I | emission | 5s2.5p2 1S → 5s2.5p.6s 1P* | Виміряно | NIST | |
| 533.23391 нм | 1600 | Sn II | emission | 5s2.6p 2P* → 5s2.6d 2D | Виміряно | NIST | |
| 607.97742 нм | 1400 | Sn II | emission | 5s2.4f 2F* → 5s2.6g 2G | Виміряно | NIST | |
| 684.41863 нм | 1300 | Sn II | emission | 5s2.6s 2S → 5s2.6p 2P* | Виміряно | NIST | |
| 719.07778 нм | 1100 | Sn II | emission | 5s2.6p 2P* → 5s2.7s 2S | Виміряно | NIST | |
| 666.11 нм | 1000 | Sn II | emission | 5s2.6d 2D → 5s2.6f 2F* | Виміряно | NIST | |
| 676.08103 нм | 840 | Sn II | emission | 5s2.6p 2P* → 5s2.7s 2S | Виміряно | NIST | |
| 656.851 нм | 830 | Sn II | emission | 5s2.9d 2D → 5s.5p.(3P*).5d 4P* | Виміряно | NIST | |
| 642.908 нм | 760 | Sn II | emission | 5s2.8s 2S → 5s.5p.(3P*).6s 2P* | Виміряно | NIST | |
| 723.005 нм | 670 | Sn II | emission | 5s2.7p 2P* → 5s2.8d 2D | Виміряно | NIST | |
| 690.47 нм | 538 | Sn III | emission | 4d10.5s.6d 3D → 4d10.5s.5f 3F* | Виміряно | NIST | |
| 731.417 нм | 500 | Sn II | emission | 5s2.7d 2D → 5s.5p.(3P*).6s 2P* | Виміряно | NIST | |
| 579.69075 нм | 490 | Sn II | emission | 5s2.5d 2D → 5s2.4f 2F* | Виміряно | NIST | |
| 707.93 нм | 485 | Sn III | emission | 4d10.5s.6d 3D → 4d10.5s.5f 3F* | Виміряно | NIST | |
| 738.71637 нм | 480 | Sn II | emission | 5s.5p2 2D → 5s2.6p 2P* | Виміряно | NIST | |
| 529.083 нм | 448 | Sn III | emission | 4d10.5s.5d 3D → 4d10.5s.6p 3P* | Виміряно | NIST | |
| 384.13749 нм | 440 | Sn II | emission | 5s2.6p 2P* → 5s2.8s 2S | Виміряно | NIST | |
| 536.929 нм | 421 | Sn III | emission | 4d10.5s.5d 3D → 4d10.5s.6p 3P* | Виміряно | NIST | |
| 601.34 нм | 419 | Sn III | emission | 4d10.5s.6s 1S → 4d10.5s.6p 3P* | Виміряно | NIST | |
| 624.113 нм | 380 | Sn II | emission | 5s2.6d 2D → 5s2.9p 2P* | Виміряно | NIST | |
| 740.827 нм | 380 | Sn II | emission | 5s2.7p 2P* → 5s2.8d 2D | Виміряно | NIST | |
| 719.9 нм | 373 | Sn III | emission | 4d10.5s.7p 3P* → 4d10.5s.7d 1D | Виміряно | NIST | |
| 507.26 нм | 360 | Sn II | emission | 5s2.4f 2F* → 5s2.7g 2G | Виміряно | NIST | |
| 429.433 нм | 340 | Sn II | emission | 5s2.4f 2F* → 5s2.9g 2G | Виміряно | NIST | |
| 433.013 нм | 309 | Sn III | emission | 4d10.5s.6s 3S → 4d10.5s.6p 1P* | Виміряно | NIST | |
| 502.038 нм | 302 | Sn III | emission | 4d10.5s.5d 3D → 4d10.5s.6p 3P* | Виміряно | NIST | |
| 534.881 нм | 271 | Sn III | emission | 4d10.5s.5d 3D → 4d10.5s.6p 3P* | Виміряно | NIST | |
| 563.16738 нм | 270 | Sn I | emission | 5s2.5p2 1S → 5s2.5p.6s 3P* | Виміряно | NIST | |
| 467.046 нм | 241 | Sn III | emission | 4d10.5s.5d 3D → 4d10.5s.6p 1P* | Виміряно | NIST | |
| 396.169 нм | 231 | Sn III | emission | 4d10.5s.6p 3P* → 4d10.5s.7s 3S | Виміряно | NIST | |
| 522.464 нм | 225 | Sn III | emission | 4d10.5s.6s 1S → 4d10.5s.6p 1P* | Виміряно | NIST | |
| 411.13 нм | 180 | Sn II | emission | 5s2.4f 2F* → 5s2.10g 2G | Виміряно | NIST | |
| 390.698 нм | 170 | Sn III | emission | 4d10.5s.5d 1D → 4d10.4f.5s 1F* | Виміряно | NIST | |
| 471.558 нм | 164 | Sn III | emission | 4d10.5s.5d 3D → 4d10.5s.6p 1P* | Виміряно | NIST | |
| 494.42561 нм | 150 | Sn II | emission | 5s2.5d 2D → 5s2.7p 2P* | Виміряно | NIST | |
| 510.022 нм | 145 | Sn III | emission | 4d10.5s.5d 3D → 4d10.5s.6p 3P* | Виміряно | NIST | |
| 458.025 нм | 140 | Sn II | emission | 5s2.4f 2F* → 5s2.8g 2G | Виміряно | NIST | |
| 614.96038 нм | 140 | Sn I | emission | 5s2.5p.6s 3P* → 5s2.5p.7p 3D | Виміряно | NIST | |
| 492.435 нм | 131 | Sn III | emission | 4d10.5s.6s 3S → 4d10.5s.6p 3P* | Виміряно | NIST | |
| 457.432 нм | 120 | Sn II | emission | 5s2.4f 2F* → 5s2.10d 2D | Виміряно | NIST | |
| 487.7209 нм | 100 | Sn II | emission | 5s2.5d 2D → 5s2.7p 2P* | Виміряно | NIST | |
| 606.91169 нм | 95 | Sn I | emission | 5s2.5p.6s 3P* → 5s2.5p.7p 3P | Виміряно | NIST | |
| 457.553 нм | 91 | Sn II | emission | 5s2.4f 2F* → 5s2.10d 2D | Виміряно | NIST | |
| 461.82363 нм | 90 | Sn II | emission | 5s.5p2 4P → 5s2.6p 2P* | Виміряно | NIST | |
| 485.827 нм | 89 | Sn III | emission | 4d10.5s.6s 3S → 4d10.5s.6p 3P* | Виміряно | NIST | |
| 491.78 нм | 83 | Sn II | emission | 5s2.7p 2P* → 5s2.11d 2D | Виміряно | NIST |
Розширені дані про властивості
Ковалентні радіуси (розширені дані)
- Ковалентний радіус (за Пююккьо)
- 140 pm
- Ковалентний радіус (за Пююккьо, подвійний зв’язок)
- 130 pm
- Ковалентний радіус (за Пююккьо, потрійний зв’язок)
- 132 pm
- Ковалентний радіус (за Бреггом)
- 140 pm
Радіуси ван дер Ваальса
- Bondi
- 217 pm
- Batsanov
- 225 pm
- Alvarez
- 242 pm
- UFF
- 439,2 pm
- MM3
- 259 pm
- Dreiding
- 447 pm
Атомні та металічні радіуси
- Атомний радіус (за Рамом)
- 248 pm
- Металічний радіус (C12)
- 163 pm
Шкали нумерації
- Mendeleev
- 90
- Pettifor
- 83
- Glawe
- 83
Шкали електронегативності
- Ghosh
- 0
- Miedema
- 4
- Gunnarsson–Lundqvist
- 5
- Robles–Bartolotti
- 4
Поляризовність і дисперсія
- Дипольна поляризовність
- 53 a.u.
- Дипольна поляризовність (невизначеність)
- 6 a.u.
- C₆
- 659 Ha·Bohr6
- C₆ (Gould–Bučko)
- 715 Ha·Bohr6
Параметри Мідеми
- Молярний об’єм за Мідемою
- 16,3 cm3/mol
- Електронна густина за Мідемою
- 2
Ризики постачання та економіка
- Концентрація виробництва
- 46
- Відносний ризик постачання
- 7
- Розподіл запасів
- 31
- Політична стабільність (найбільший виробник)
- 24
- Політична стабільність (країна з найбільшими запасами)
- 24
Фазові переходи та алотропні модифікації
| Температура переходу | 286,35 K |
| Температура кипіння | 2859,15 K |
| Температура плавлення | 505,08 K |
| Температура кипіння | 2859,15 K |
Категорії ступенів окиснення
Розширені довідкові дані
Сталі екранування (11)
| n | Орбіталь | σ |
|---|---|---|
| 1 | s | 1,008 |
| 2 | p | 4,1146 |
| 2 | s | 13,1406 |
| 3 | d | 14,2583 |
| 3 | p | 17,6468 |
| 3 | s | 17,5802 |
| 4 | d | 32,03 |
| 4 | p | 28,7348 |
| 4 | s | 27,342 |
| 5 | p | 40,898 |
Докладні дані про кристалічні радіуси (5)
| Заряд | CN | Спін | rcrystal (pm) | Походження |
|---|---|---|---|---|
| 4 | IV | 69 | from r^3 vs V plots, | |
| 4 | V | 76 | calculated, | |
| 4 | VI | 83 | from r^3 vs V plots, | |
| 4 | VII | 89 | ||
| 4 | VIII | 95 | calculated, |
Типи розпаду ізотопів (54)
| Ізотоп | Режим | Інтенсивність |
|---|---|---|
| 99 | B+ | 100% |
| 99 | B+p | 5% |
| 100 | B+ | 100% |
| 100 | B+p | 17% |
| 101 | B+ | 100% |
| 101 | B+p | 21% |
| 102 | B+ | 100% |
| 103 | B+ | 100% |
| 103 | B+p | 1,2% |
| 104 | B+ | 100% |
Фактори розсіяння рентгенівського випромінювання (510)
| Енергія (eV) | f₁ | f₂ |
|---|---|---|
| 10 | — | 3,97344 |
| 10,1617 | — | 3,94095 |
| 10,3261 | — | 3,90871 |
| 10,4931 | — | 3,87675 |
| 10,6628 | — | 3,84504 |
| 10,8353 | — | 3,81359 |
| 11,0106 | — | 3,7824 |
| 11,1886 | — | 3,75146 |
| 11,3696 | — | 3,72078 |
| 11,5535 | — | 3,64688 |
Додаткові дані
Estimated Crustal Abundance
The estimated element abundance in the earth's crust.
2.3 milligrams per kilogram
Джерела (1)
Estimated Oceanic Abundance
The estimated element abundance in the earth's oceans.
4×10-6 milligrams per liter
Джерела (1)
Sources
Sources of this element.
Tin is found chiefly in cassiterite (SnO2). Most of the world's supply comes from Malaya, Bolivia, Indonesia, Zaire, Thailand, and Nigeria. The U.S. produces almost none, although occurrences have been found in Alaska and California. Tin is obtained by reducing the ore with coal in a reverberatory furnace.
Джерела (1)
Джерела
(9)
Data deposited in or computed by PubChem
The half-life and atomic mass data was provided by the Atomic Mass Data Center at the International Atomic Energy Agency.
Element data are cited from the Atomic weights of the elements (an IUPAC Technical Report). The IUPAC periodic table of elements can be found at https://iupac.org/what-we-do/periodic-table-of-elements/. Additional information can be found within IUPAC publication doi:10.1515/pac-2015-0703 Copyright © 2020 International Union of Pure and Applied Chemistry.
The information are cited from Pure Appl. Chem. 2018; 90(12): 1833-2092, https://doi.org/10.1515/pac-2015-0703.
Thomas Jefferson National Accelerator Facility (Jefferson Lab) is one of 17 national laboratories funded by the U.S. Department of Energy. The lab's primary mission is to conduct basic research of the atom's nucleus using the lab's unique particle accelerator, known as the Continuous Electron Beam Accelerator Facility (CEBAF). For more information visit https://www.jlab.org/
The periodic table at the LANL (Los Alamos National Laboratory) contains basic element information together with the history, source, properties, use, handling and more. The provenance data may be found from the link under the source name.
The periodic table contains NIST's critically-evaluated data on atomic properties of the elements. The provenance data that include data for atomic spectroscopy, X-ray and gamma ray, radiation dosimetry, nuclear physics, and condensed matter physics may be found from the link under the source name. Ref: https://www.nist.gov/pml/atomic-spectra-database
This section provides all form of data related to element Tin.
The element property data was retrieved from publications.