Rubidium (Rb)
alkali-metalSolid
Стандартна відносна атомна маса
85,4678 uЕлектронна конфігурація
[Kr] 5s1Температура плавлення
39,31 °CТемпература кипіння
687,85 °CГустина
1530 kg/m³Ступені окиснення
−1, +1Електронегативність (за Полінгом)
0,82Енергія йонізації (1-ша)
4,177128 eVРік відкриття
1861Атомний радіус
235 pmВідомості
Rubidium is a soft alkali metal of group 1, chemically close to potassium and cesium. Natural rubidium is a mixture dominated by stable ⁸⁵Rb with radioactive ⁸⁷Rb, whose very long half-life makes it important in geochronology. The element is not mined as a principal metal; it is obtained from minerals and brines where it substitutes for potassium. Its low ionization energy and convenient atomic transitions make rubidium useful in precision physics.
Rubidium can be liquid at room temperature. It is a soft, silvery-white metallic element of the alkali group and is the second most electropositive and alkaline element. It ignites spontaneously in air and reacts violently in water, setting fire to the liberated hydrogen. As with other alkali metals, it forms amalgams with mercury and it alloys with gold, cesium, sodium, and potassium. It colors a flame yellowish violet. Rubidium metal can be prepared by reducing rubidium chloride with calcium, and by a number of other methods. It must be kept under a dry mineral oil or in a vacuum or inert atmosphere.
The name derives from the Latin rubidus for "deepest red" because of the two deep red lines in its spectra. Rubidium was discovered in the mineral lepidolite by the German chemist Robert Wilhelm Bunsen and the German physicist Gustav-Robert Kirchoff in 1861. Bunsen isolated rubidium in 1863.
Rubidium was discovered by the German chemists Robert Bunsen and Gustav Kirchhoff in 1861 while analyzing samples of the mineral lepidolite (KLi2Al(Al, Si)3O10(F, OH)2) with a device called a spectroscope. The sample produced a set of deep red spectral lines they had never seen before. Bunsen was eventually able to isolate samples of rubidium metal. Today, most rubidium is obtained as a byproduct of refining lithium.
From the Latin word rubidus, deepest red. Discovered in 1861 by Bunsen and Kirchoff in the mineral lepidolite by use of the spectroscope.
Pure rubidium is a very soft, silvery-white metal that quickly tarnishes in air. It melts just above ordinary room temperature and can be cut easily when protected from moisture and oxygen. Samples are kept under inert gas, vacuum, or dry mineral oil.
Rubidium has specialized rather than bulk uses. Rubidium vapor cells are used in atomic clocks, frequency standards, magnetometers, and some laser-cooling experiments, often using ⁸⁷Rb because its hyperfine transition is convenient. Rubidium compounds have been used in photocathodes, research electronics, and laboratory studies of ion transport. ⁸⁷Rb to ⁸⁷Sr decay underlies rubidium–strontium dating of minerals and rocks. There is no large structural or metallurgical use for the metal.
Rubidium is used in vacuum tubes as a getter, a material that combines with and removes trace gases from vacuum tubes. It is also used in the manufacture of photocells and in special glasses. Since it is easily ionized, it might be used as a propellant in ion engines on spacecraft. Recent discoveries of large deposits of rubidium suggest that its usefulness will increase as its properties become better understood.
Rubidium forms a large number of compounds, although none of them has any significant commercial application. Some of the common rubidium compounds are: rubidium chloride (RbCl), rubidium monoxide (Rb2O) and rubidium copper sulfate Rb2SO4·CuSO4·6H20). A compound of rubidium, silver and iodine, RbAg4I5, has interesting electrical characteristics and might be useful in thin film batteries.
Because rubidium can be easily ionized, it has been considered for use in "ion engines" for space vehicles; however, cesium is somewhat more efficient for this purpose. It is also proposed for use as a working fluid for vapor turbines and for use in a thermoelectric generator using the magnetohydrodynamic principle where rubidium ions are formed by heat at high temperature and passed through a magnetic field. These conduct electricity and act like an amature of a generator thereby generating an electric current. Rubidium is used as a getter in vacuum tubes and as a photocell component. It has been used in making special glasses. RbAg4I5 is important, as it has the highest room conductivity of any known ionic crystal. At 20°C its conductivity is about the same as dilute sulfuric acid. This suggests use in thin film batteries and other applications.
Isotopes in Biology
Due to biological similarities between rubidium and potassium, the radionuclide 86Rb (with a half-life of 18.7 days) is used as a tracer in biological or medical investigations for applications where the half-life of the radioactive-tracer 42K (half-life of 0.5 day) is too short [110] AUS-e-TUTE for Astute Science Students. Chemistry Tutorial: Summary of Radioactive Particles, Isotopes, Properties and Uses, AUS-e-TUTE for Astute Science Students (2014), Feb. 24; http://www.ausetute.com.au/nuclesum.html.. 86Rb (with a half-life of 18.7 days) has been used measure the metabolism in small vertebrates (Fig. IUPAC.37.1), such as dunnarts (furry, narrow-footed marsupials about the size of a mouse) [291] S. Tomlinson, S. K. Maloney, P. C. Withers, C. C. Voigt, A. P. Cruz-Neto. Methods Ecol. Evol.4, 619 (2013).. The advantage of this technique over the standard doubly labelled water method, using water enriched in 2H and 18O, include lower equipment requirements, lower technical expertise, and longer time spans over which measurements can be made. This technique could be very useful for measuring the metabolism of amphibians and insects.
Isotopes in Geochronology
87Rb (with a half-life of 4.97×1010 years) is a long-lived radioisotope that is transformed into 87Sr by emission of a beta-minus particle (an electron) and an antineutrino. From the abundance of 87Sr and the Rb/Sr amount ratio in a rock, its age of crystallization can be calculated. Rb/Sr dating is one of the most widely employed techniques for dating geological samples [292] M. A. Geyh, H. Schleicher. Absolute Age Determination: Physical and Chemical Dating Methods and Their Application, p. 503, Springer-Verlag, Berlin (1990)..
Isotopes in Medicine
82Rb (with a half-life of 75 s) acts similarly to potassium and is used for imaging of the heart to better assess heart muscle function as a radioactive analog to potassium [293] J. vom Dahl, O. Muzik, E. R. Wolfe, C. Allman, G. Hutchins, M. Schwaiger. Circulation93, 238 (1996)., [294] K. L. Gould, K. Yoshida, M. J. Hess, M. Haynie, N. Mullani, R. W. Smalling. J. Nucl. Med.32, 1 (1991).. 82Rb is being considered as an alternative to highly-enriched uranium for producing medically important radioisotopes [293] J. vom Dahl, O. Muzik, E. R. Wolfe, C. Allman, G. Hutchins, M. Schwaiger. Circulation93, 238 (1996)..
Rubidium almost always forms the +1 oxidation state as Rb⁺. Its common salts resemble those of potassium and cesium, including rubidium chloride (RbCl), rubidium bromide (RbBr), rubidium nitrate (RbNO₃), and rubidium carbonate (Rb₂CO₃). The oxide chemistry is sensitive to oxygen conditions; rubidium can form rubidium oxide (Rb₂O), rubidium peroxide (Rb₂O₂), and rubidium superoxide (RbO₂). Rubidium hydroxide (RbOH) is a strong, highly caustic base. Complex salts and alum-type compounds are known, but lower oxidation states are not normal chemistry for the element.
See more information at the Rubidium compound page.
Metallic rubidium is highly reactive and can ignite or explode on contact with water because hydrogen gas, H₂, and rubidium hydroxide (RbOH) are produced with heat. It also reacts rapidly with air and should be handled only under dry inert conditions. Soluble rubidium salts can affect biological ion balance because Rb⁺ partly mimics K⁺, though rubidium is not an essential nutrient. Natural ⁸⁷Rb is weakly radioactive, but its specific activity is low compared with many regulated radionuclides.
Rubidium occurs dispersed in the crust, chiefly substituting for potassium in feldspars, micas, and evaporite or brine systems. It is mobile as Rb⁺ in water but is also adsorbed or fixed by clays and potassium-bearing minerals. Plants can take up rubidium because of its similarity to potassium, yet it has no established essential biological function. Environmental releases are normally small and associated with mineral processing, laboratory use, or weathering.
Rubidium supply is small and specialized. It is usually recovered as a by-product from lithium and cesium-bearing minerals such as lepidolite and pollucite, or from selected brines, rather than from ores mined solely for rubidium. Production involves separation from abundant potassium and chemically similar cesium, which limits availability and keeps costs high for high-purity material. Demand is driven mainly by atomic-clock, research, and specialty chemical markets. Recycling is limited, though sealed vapor-cell devices contain only small amounts.
The element is much more abundant than was thought several years ago. It is now considered to be the 16th most abundant element in the earth's crust. Rubidium occurs in pollucite, leucite, and zinnwaldite, which contains traces up to 1%, in the form of the oxide. It is found in lepidolite to the extent of about 1.5%, and is recovered commercially from this source. Potassium minerals, such as those found at Searles Lake, California, and potassium chloride recovered from the brines in Michigan also contain the element and are commercial sources. It is also found along with cesium in the extensive deposits of pollucite at Bernic Lake, Manitoba.
Rubidium is a trace element in the cosmos. Its isotopes are made mainly by neutron-capture processes in evolved stars, with contributions from both slow and rapid neutron-capture pathways. In planetary materials it behaves as a moderately incompatible lithophile element and follows potassium during rock differentiation. The ⁸⁷Rb–⁸⁷Sr system is widely used to study the ages and source histories of terrestrial and meteoritic materials.
- Rubidium was discovered spectroscopically from deep red emission lines, which inspired its name.
- A sealed rubidium vapor cell can serve as the frequency reference in a compact atomic clock.
- Natural rubidium contains enough ⁸⁷Rb for geologic dating despite its very long half-life.
- Rubidium metal may be liquid in a warm room because its melting point is only about 39 °C.
- Rubidium ions can enter some potassium channels, making rubidium useful as a tracer in physiology research.
Зображення
Властивості
Фізичні
- Атомний радіус (емпіричний)
- 235 pm Порівняти Атомний радіус (емпіричний) усіх елементів →
- Ковалентний радіус
- 220 pm Порівняти Ковалентний радіус усіх елементів →
- Радіус ван дер Ваальса
- 303 pm Порівняти Радіус ван дер Ваальса усіх елементів →
- Металічний радіус
- 216 pm Порівняти Металічний радіус усіх елементів →
- Густина
- 1530 kg/m³ Порівняти Густина усіх елементів →
- Молярний об’єм
- 0,0559 L/mol
- Фаза за стандартних температури й тиску
- Твердий стан Порівняти Фаза за стандартних температури й тиску усіх елементів →
- Температура плавлення
- 39,31 °C Порівняти Температура плавлення усіх елементів →
- Температура кипіння
- 687,85 °C Порівняти Температура кипіння усіх елементів →
- Теплопровідність
- 58,2 Вт/(м·K) Порівняти Теплопровідність усіх елементів →
- Питома теплоємність
- 0,363 Дж/(г·K) Порівняти Питома теплоємність усіх елементів →
- Молярна теплоємність
- 31,06 Дж/(моль·K) Порівняти Молярна теплоємність усіх елементів →
- Кристалічна структура
- Об’ємноцентрована кубічна Порівняти Кристалічна структура усіх елементів →
Хімічні
- Електронегативність (за Полінгом)
- 0,82 Порівняти Електронегативність (за Полінгом) усіх елементів →
- Електронегативність (за Алленом)
- 0,706
- Спорідненість до електрона
- 0,4859 eV
- Енергія йонізації (1-ша)
- 4,177128 eV Порівняти Енергія йонізації (1-ша) усіх елементів →
- Енергія йонізації (2-га)
- 27,289634 eV Порівняти Енергія йонізації (2-га) усіх елементів →
- Енергія йонізації (3-тя)
- 39,247135 eV Порівняти Енергія йонізації (3-тя) усіх елементів →
- Енергія йонізації (4-та)
- 52,20018 eV Порівняти Енергія йонізації (4-та) усіх елементів →
- Енергія йонізації (5-та)
- 68,440236 eV Порівняти Енергія йонізації (5-та) усіх елементів →
- Ступені окиснення
- −1, +1 Порівняти Ступені окиснення усіх елементів →
- Валентні електрони
- 1 Порівняти Валентні електрони усіх елементів →
- Електронна конфігурація
- [Kr] 5s1
Термодинамічні
- Потрійна точка (температура)
- 39,26 °C
- Критична точка (температура)
- 1820 °C
- Критична точка (тиск)
- 1,6e+7 Pa
- Теплота плавлення
- 0,02269783 eV Порівняти Теплота плавлення усіх елементів →
- Теплота випаровування
- 0,71513707 eV Порівняти Теплота випаровування усіх елементів →
- Теплота сублімації
- 0,84987304 eV
- Теплота атомізації
- 0,84987304 eV
- Ентальпія атомізації
- 0,8384723 eV
Ядерні
- Протони
- 37 Порівняти Протони усіх елементів →
- Нейтрони
- 48 Порівняти Нейтрони усіх елементів →
- Відомі ізотопи
- 34 Порівняти Відомі ізотопи усіх елементів →
- Стабільні ізотопи
- 1 Порівняти Стабільні ізотопи усіх елементів →
- Найстабільніший ізотоп
- Rb-85
- Рік відкриття
- 1861
Поширеність
- Вміст (земна кора)
- 90 мг/кг Порівняти Вміст (земна кора) усіх елементів →
- Вміст (океан)
- 0,12 мг/л Порівняти Вміст (океан) усіх елементів →
Кристалічна структура
- Стала ґратки a
- 559 pm
Електронна будова
- Електрони за оболонками
- 2, 8, 18, 8, 1 Порівняти Електрони за оболонками усіх елементів →
Ідентифікатори
- Номер CAS
- 7440-17-7 Порівняти Номер CAS усіх елементів →
- Символ терма
- 2S1/2
- InChI
- InChI=1S/Rb
- Ключ InChI
- IGLNJRXAVVLDKE-UHFFFAOYSA-N
Електронна конфігурація Виміряно
Rb: 5s¹[Kr] 5s¹1s² 2s² 2p⁶ 3s² 3p⁶ 3d¹⁰ 4s² 4p⁶ 5s¹Модель атома
Ізотопи відрізняються кількістю нейтронів, масою та стабільністю, але не електронною конфігурацією нейтрального атома.
Схематична модель атома, без дотримання масштабу.
Атомний відбиток
Спектр випромінювання / поглинання
Ізотопний розподіл
| Масове число | Атомна маса (u) | Природний вміст | Період напіврозпаду |
|---|---|---|---|
| 85 Стабільний | 84,9117897379 ± 0,0000000054 | 72,1700% | Стабільний |
Фаза / стан
Причина: на 14,3 °C нижче температури плавлення (39,31 °C)
Схематично, без дотримання масштабу
Точки фазових переходів
Енергії переходів
Енергія, необхідна для плавлення 1 моль за температури плавлення
Енергія, необхідна для випаровування 1 моль за температури кипіння
Енергія, необхідна для сублімації 1 моль за температури сублімації
Густина
За стандартних умов
За стандартних умов
Розширені дані
Атомні спектри
Показано 10 з 37. Відсортовано за зарядом йона (за зростанням).
Наявні дані про лінії ?
| Йон | Заряд | Загальна кількість ліній | Імовірності переходів | Позначення рівнів |
|---|---|---|---|---|
| Rb I | 0 | 213 | 40 | 213 |
| Rb II | +1 | 699 | 49 | 602 |
| Rb III | +2 | 232 | 0 | 230 |
| Rb IV | +3 | 573 | 0 | 573 |
| Rb V | +4 | 34 | 13 | 34 |
| Rb VI | +5 | 34 | 32 | 34 |
| Rb VII | +6 | 26 | 10 | 26 |
| Rb VIII | +7 | 34 | 26 | 34 |
| Rb IX | +8 | 40 | 17 | 40 |
| Rb X | +9 | 64 | 29 | 64 |
Наявні дані про рівні ?
| Йон | Заряд | Рівні |
|---|---|---|
| Rb I | 0 | 240 |
| Rb II | +1 | 166 |
| Rb III | +2 | 92 |
| Rb IV | +3 | 131 |
| Rb V | +4 | 21 |
| Rb VI | +5 | 20 |
| Rb VII | +6 | 21 |
| Rb VIII | +7 | 25 |
| Rb IX | +8 | 37 |
| Rb X | +9 | 41 |
Йонні радіуси
| Заряд | Координація | Спін | Радіус |
|---|---|---|---|
| +1 | 6 | Немає даних | 152 пм |
| +1 | 7 | Немає даних | 156 пм |
| +1 | 8 | Немає даних | 161 пм |
| +1 | 9 | Немає даних | 163 пм |
| +1 | 10 | Немає даних | 166 пм |
| +1 | 11 | Немає даних | 169 пм |
| +1 | 12 | Немає даних | 172 пм |
| +1 | 14 | Немає даних | 183 пм |
Сполуки
Ізотопи (1)
Twenty four isotopes of rubidium are known. Naturally occurring rubidium is made of two isotopes, 85Rb and 87Rb. Rubidium-87 is present to the extent of 27.85% in natural rubidium and is a beta emitter with a half-life of 4.9 x 1010 years. Ordinary rubidium is sufficiently radioactive to expose a photographic film in about 30 to 60 days. Rubidium forms four oxides: Rb2O, Rb2O2, Rb2O3, Rb2O4.
| Масове число | Атомна маса (u) | Природний вміст | Період напіврозпаду | Тип розпаду | |
|---|---|---|---|---|---|
| 85 Стабільний | 84,9117897379 ± 0,0000000054 | 72,1700% ± 0,0200% | Стабільний | stable |
Спектральні лінії
Показано 50 з 202. За замовчуванням показано лише спектральні лінії з виміряною інтенсивністю.
| Довжина хвилі (нм) | Інтенсивність | Ступінь йонізації | Тип | Перехід | Точність | Джерело | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 424.439 нм | 90000 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5s 2[3/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[5/2] | Виміряно | NIST | |
| 477.5954 нм | 30000 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5s 2[3/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[1/2] | Виміряно | NIST | |
| 394.051 нм | 25000 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5s 2[3/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 457.1765 нм | 20000 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5s 2[3/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[5/2] | Виміряно | NIST | |
| 427.3141 нм | 15000 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5s 2[3/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[5/2] | Виміряно | NIST | |
| 464.8557 нм | 10000 | Rb II | emission | 4p5.4d 3P* → 4p5.(2P*<1/2>).5p 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 515.2081 нм | 10000 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5s 2[3/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[1/2] | Виміряно | NIST | |
| 645.833 нм | 10000 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<1/2>).5s 2[1/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[1/2] | Виміряно | NIST | |
| 552.2776 нм | 5000 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<1/2>).5s 2[1/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 656.0799 нм | 5000 | Rb II | emission | 4p5.4d 3F* → 4p5.(2P*<1/2>).5p 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 419.3079 нм | 3500 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5s 2[3/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 453.0333 нм | 3000 | Rb II | emission | 4p5.4d 3P* → 4p5.(2P*<1/2>).5p 2[1/2] | Виміряно | NIST | |
| 380.1896 нм | 2500 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<1/2>).5s 2[1/2]* → 4p5.(2P*<1/2>).5p 2[1/2] | Виміряно | NIST | |
| 437.7123 нм | 2500 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[5/2] → 4p5.(2P*<3/2>).6s 2[3/2]* | Виміряно | NIST | |
| 402.9485 нм | 1700 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5s 2[3/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 429.3971 нм | 1500 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5s 2[3/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 382.66591 нм | 1000 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] → 4p5.(2P*<3/2>).5d 2[3/2]* | Виміряно | NIST | |
| 420.18053 нм | 1000 | Rb I | emission | 4p6.5s 2S → 4p6.6p 2P* | Виміряно | NIST | |
| 434.6961 нм | 1000 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[5/2] → 4p5.(2P*<3/2>).6s 2[3/2]* | Виміряно | NIST | |
| 446.9475 нм | 1000 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<1/2>).5p 2[3/2] → 4p5.(2P*<1/2>).6s 2[1/2]* | Виміряно | NIST | |
| 473.0454 нм | 1000 | Rb II | emission | 4p5.4d 3P* → 4p5.(2P*<1/2>).5p 2[1/2] | Виміряно | NIST | |
| 475.5304 нм | 1000 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] → 4p5.(2P*<3/2>).6s 2[3/2]* | Виміряно | NIST | |
| 655.5619 нм | 1000 | Rb II | emission | 4p5.4d 3P* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 451.90262 нм | 700 | Rb II | emission | 4p5.4d 1P* → 4p5.(2P*<3/2>).4f 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 392.22011 нм | 500 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] → 4p5.(2P*<3/2>).5d 2[1/2]* | Виміряно | NIST | |
| 421.5539 нм | 500 | Rb I | emission | 4p6.5s 2S → 4p6.6p 2P* | Виміряно | NIST | |
| 426.6584 нм | 500 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[5/2] → 4p5.(2P*<3/2>).6s 2[3/2]* | Виміряно | NIST | |
| 465.9284 нм | 500 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] → 4p5.(2P*<3/2>).6s 2[3/2]* | Виміряно | NIST | |
| 551.2542 нм | 500 | Rb II | emission | 4p5.4d 3F* → 4p5.(2P*<1/2>).5p 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 386.07454 нм | 450 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[1/2] → 4p5.(2P*<3/2>).6s 2[3/2]* | Виміряно | NIST | |
| 454.0732 нм | 400 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] → 4p5.(2P*<3/2>).6s 2[3/2]* | Виміряно | NIST | |
| 444.00924 нм | 300 | Rb II | emission | 4p5.4d 1P* → 4p5.(2P*<3/2>).4f 2[5/2] | Виміряно | NIST | |
| 516.4575 нм | 300 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<1/2>).5s 2[1/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 626.94 нм | 300 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).4f 2[9/2] → 4p5.(2P*<3/2>).6g 2[11/2]* | Виміряно | NIST | |
| 390.7292 нм | 250 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] → 4p5.(2P*<3/2>).5d 2[1/2]* | Виміряно | NIST | |
| 542.244 нм | 250 | Rb II | emission | 4p5.4d 1P* → 4p5.(2P*<3/2>).6p 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 527.0514 нм | 200 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[1/2] → 4p5.(2P*<3/2>).6s 2[3/2]* | Виміряно | NIST | |
| 573.9645 нм | 200 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5d 2[7/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5f 2[9/2] | Виміряно | NIST | |
| 613.5268 нм | 200 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5d 2[5/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5f 2[7/2] | Виміряно | NIST | |
| 383.78512 нм | 175 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5p 2[3/2] → 4p5.(2P*<3/2>).5d 2[1/2]* | Виміряно | NIST | |
| 740.8171 нм | 150 | Rb I | emission | 4p6.5p 2P* → 4p6.7s 2S | Виміряно | NIST | |
| 550.0635 нм | 100 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).6p 2[5/2] → 4p5.(2P*<3/2>).7d 2[7/2]* | Виміряно | NIST | |
| 627.5697 нм | 100 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).4f 2[9/2] → 4p5.(2P*<3/2>).6g 2[11/2]* | Виміряно | NIST | |
| 451.9884 нм | 75 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5d 2[5/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).6f 2[7/2] | Виміряно | NIST | |
| 459.989 нм | 75 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5d 2[5/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).6f 2[7/2] | Виміряно | NIST | |
| 543.1528 нм | 75 | Rb I | emission | 4p6.5p 2P* → 4p6.8d 2D | Виміряно | NIST | |
| 589.308 нм | 75 | Rb II | emission | 4p5.(2P*<3/2>).5d 2[7/2]* → 4p5.(2P*<3/2>).5f 2[9/2] | Виміряно | NIST | |
| 607.0751 нм | 75 | Rb I | emission | 4p6.5p 2P* → 4p6.8s 2S | Виміряно | NIST | |
| 614.0319 нм | 75 | Rb II | emission | 4p5.4d 3F* → 4p5.(2P*<1/2>).5p 2[3/2] | Виміряно | NIST | |
| 572.4125 нм | 60 | Rb I | emission | 4p6.5p 2P* → 4p6.7d 2D | Виміряно | NIST |
Розширені дані про властивості
Ковалентні радіуси (розширені дані)
- Ковалентний радіус (за Пююккьо)
- 210 pm
- Ковалентний радіус (за Пююккьо, подвійний зв’язок)
- 202 pm
- Ковалентний радіус (за Бреггом)
- 225 pm
Радіуси ван дер Ваальса
- Truhlar
- 303 pm
- Batsanov
- 290 pm
- Alvarez
- 321 pm
- UFF
- 411,4 pm
- MM3
- 325 pm
Атомні та металічні радіуси
- Атомний радіус (за Рамом)
- 240 pm
- Металічний радіус (C12)
- 248 pm
Шкали нумерації
- Mendeleev
- 4
- Pettifor
- 9
- Glawe
- 9
Шкали електронегативності
- Ghosh
- 0
- Miedema
- 2
- Gunnarsson–Lundqvist
- 2
- Robles–Bartolotti
- 1
Поляризовність і дисперсія
- Дипольна поляризовність
- 319,8 a.u.
- Дипольна поляризовність (невизначеність)
- 0,3 a.u.
- C₆
- 4769 Ha·Bohr6
- C₆ (Gould–Bučko)
- 4660 Ha·Bohr6
Параметри Мідеми
- Молярний об’єм за Мідемою
- 56,07 cm3/mol
- Електронна густина за Мідемою
- 0
Фазові переходи та алотропні модифікації
| Температура плавлення | 312,45 K |
| Температура кипіння | 961,15 K |
| Критична точка (температура) | 2093,15 K |
| Критична точка (тиск) | 16 MPa |
| Потрійна точка (температура) | 312,41 K |
Категорії ступенів окиснення
Розширені довідкові дані
Сталі екранування (9)
| n | Орбіталь | σ |
|---|---|---|
| 1 | s | 0,7922 |
| 2 | p | 3,9612 |
| 2 | s | 9,8432 |
| 3 | d | 15,3208 |
| 3 | p | 15,6967 |
| 3 | s | 15,1573 |
| 4 | p | 26,1192 |
| 4 | s | 24,612 |
| 5 | s | 32,0155 |
Докладні дані про кристалічні радіуси (8)
| Заряд | CN | Спін | rcrystal (pm) | Походження |
|---|---|---|---|---|
| 1 | VI | 166 | ||
| 1 | VII | 170 | ||
| 1 | VIII | 175 | ||
| 1 | IX | 177 | estimated, | |
| 1 | X | 180 | ||
| 1 | XI | 183 | ||
| 1 | XII | 186 | ||
| 1 | XIV | 197 |
Типи розпаду ізотопів (61)
| Ізотоп | Режим | Інтенсивність |
|---|---|---|
| 71 | p | — |
| 72 | p | — |
| 73 | B+ | — |
| 73 | p | 100% |
| 74 | B+ | 100% |
| 74 | B+p | — |
| 75 | B+ | 100% |
| 76 | B+ | 100% |
| 76 | B+A | 3,8% |
| 77 | B+ | 100% |
Фактори розсіяння рентгенівського випромінювання (508)
| Енергія (eV) | f₁ | f₂ |
|---|---|---|
| 10 | — | 0,06968 |
| 10,1617 | — | 0,07104 |
| 10,3261 | — | 0,07253 |
| 10,4931 | — | 0,07441 |
| 10,6628 | — | 0,07635 |
| 10,8353 | — | 0,07833 |
| 11,0106 | — | 0,08037 |
| 11,1886 | — | 0,083 |
| 11,3696 | — | 0,08599 |
| 11,5535 | — | 0,0891 |
Додаткові дані
Estimated Crustal Abundance
The estimated element abundance in the earth's crust.
9.0×101 milligrams per kilogram
Джерела (1)
- [5] Rubidium https://education.jlab.org/itselemental/ele037.html
Estimated Oceanic Abundance
The estimated element abundance in the earth's oceans.
1.2×10-1 milligrams per liter
Джерела (1)
- [5] Rubidium https://education.jlab.org/itselemental/ele037.html
Sources
Sources of this element.
The element is much more abundant than was thought several years ago. It is now considered to be the 16th most abundant element in the earth's crust. Rubidium occurs in pollucite, leucite, and zinnwaldite, which contains traces up to 1%, in the form of the oxide. It is found in lepidolite to the extent of about 1.5%, and is recovered commercially from this source. Potassium minerals, such as those found at Searles Lake, California, and potassium chloride recovered from the brines in Michigan also contain the element and are commercial sources. It is also found along with cesium in the extensive deposits of pollucite at Bernic Lake, Manitoba.
Джерела (1)
- [6] Rubidium https://periodic.lanl.gov/37.shtml
Джерела
(9)
Data deposited in or computed by PubChem
The half-life and atomic mass data was provided by the Atomic Mass Data Center at the International Atomic Energy Agency.
Element data are cited from the Atomic weights of the elements (an IUPAC Technical Report). The IUPAC periodic table of elements can be found at https://iupac.org/what-we-do/periodic-table-of-elements/. Additional information can be found within IUPAC publication doi:10.1515/pac-2015-0703 Copyright © 2020 International Union of Pure and Applied Chemistry.
The information are cited from Pure Appl. Chem. 2018; 90(12): 1833-2092, https://doi.org/10.1515/pac-2015-0703.
Thomas Jefferson National Accelerator Facility (Jefferson Lab) is one of 17 national laboratories funded by the U.S. Department of Energy. The lab's primary mission is to conduct basic research of the atom's nucleus using the lab's unique particle accelerator, known as the Continuous Electron Beam Accelerator Facility (CEBAF). For more information visit https://www.jlab.org/
The periodic table at the LANL (Los Alamos National Laboratory) contains basic element information together with the history, source, properties, use, handling and more. The provenance data may be found from the link under the source name.
The periodic table contains NIST's critically-evaluated data on atomic properties of the elements. The provenance data that include data for atomic spectroscopy, X-ray and gamma ray, radiation dosimetry, nuclear physics, and condensed matter physics may be found from the link under the source name. Ref: https://www.nist.gov/pml/atomic-spectra-database
This section provides all form of data related to element Rubidium.
The element property data was retrieved from publications.