Darmstadtium (Ds)
transition-metalExpected to be a Solid
Стандартна відносна атомна маса
[281]Електронна конфігурація
[Rn] 7s2 5f14 6d8 (Прогнозовано)Температура плавлення
Немає данихТемпература кипіння
Немає данихГустина
3,48e+4 kg/m³Ступені окиснення
0, +2, +4, +6, +8Електронегативність (за Полінгом)
Немає данихЕнергія йонізації (1-ша)
Немає данихРік відкриття
1994Атомний радіус
132 pmВідомості
Darmstadtium is a synthetic transactinide element in group 10, below nickel, palladium, and platinum. It has been produced only atom by atom in heavy-ion fusion experiments and identified from its radioactive decay chains. Its chemistry is largely unmeasured; theoretical work treats it as a very heavy platinum-group metal, with strong relativistic effects expected to influence bonding and volatility.
Darmstadtium does not occur naturally in the Earth’s crust. Darmstadtium was first synthesized by an international team of scientists from the GSI in Darmstadt, Germany, the Joint Institute for Nuclear Research (JINR) in Dubna, Russia, the Comenius University in Bratislava, Slovakia and the University of Jyväskylä, Finland at the GSI Helmholtz Center for Heavy Ion Research in Darmstadt (Fig. IUPAC.110.1), Germany in 1994 using the nuclear reaction 208Pb (62Ni, n) 269Ds. The element was named darmstadtium after the place where the first synthesis was made [656], [657], [658], [659]. Darmstadtium has no known isotopic applications aside from scientific research.
Darmstadtium is named after the city Darmstadt, Germany.
Darmstadtium was first produced by Peter Armbruster, Gottfried Münzenber and their team working at the Gesellschaft für Schwerionenforschung in Darmstadt, Germany on November 9th, 1994. They bombarded atoms of lead with ions of nickel with a device known as a linear accelerator. This produced one atom of darmstadtium-269, an isotope with a half-life of about 0.17 milliseconds (0.00017 seconds), after at least a billion billion (1,000,000,000,000,000,000) nickel ions were fired at the lead target over the course of a week. Darmstadtium's most stable isotope, darmstadtium-281, has a half-life of about 20 seconds. About 15% of the time, it decays into hassium-277 through alpha decay. The remaining 85% of the time, it decays through spontaneous fission.
November 9, 1994 at 4:39 pm, the first atom with atomic number 110 was detected at the Gesellschaft fur Schwerionenforschung (GSI) in Darmstadt, in Germany.
Element 110 was produced by fusing a nickel and lead atom together. This was achieved by accelerating the nickel atoms to a high energy in the heavy ion accelerator."This rare reaction occurs only at a very specific velocity of the nickel projectile. Over a period of many days, many billion billion nickel atoms must be shot at a lead target in order to produce and identify a single atom of element 110. The atoms produced in the nickel-lead collisions are selected by a velocity filter and then captured in a detector system which measures their decay. The energy of the emitted helium nuclei serves to identify the atom" (Press Release). This element was only found to have a lifetime of less than 1/1000th of a second. It is expected that soon a heavier version of element 110 that might be more stable, and that lives slightly longer will be developed.
The name darmstatdium was confirmed by IUPAC in August 2003.
No macroscopic sample of darmstadtium has ever been prepared, so its bulk appearance is unknown. It is often predicted to be a dense metallic solid, but color, texture, melting behavior, and other ordinary physical properties have not been directly observed.
Darmstadtium has no practical use outside nuclear and chemical research. Individual atoms are made to study superheavy nuclei, alpha-decay chains, spontaneous fission, and the limits of element production. Any proposed chemical experiments must be designed for atom-at-a-time detection, because the known isotopes are too short-lived and scarce for materials use, radiotracer applications, or commercial products.
Since only a few atoms of darmstadtium have ever been produced, it currently has no uses outside of basic scientific research.
No compound of darmstadtium has been isolated in weighable quantity, and its chemistry remains mostly predictive. As a group 10 element it is expected to show metallic and coordination chemistry related in broad outline to platinum, but relativistic effects may alter trends. Calculations have considered species such as darmstadtium hexafluoride, DsF₆, and darmstadtium tetrachloride, DsCl₄; oxidation states such as +2, +4, and possibly +6 are discussed, but experimental confirmation is very limited or absent.
See more information at the Darmstadtium compound page.
All known darmstadtium isotopes are radioactive, with half-lives ranging from very short intervals to at most seconds for the better-known nuclides. The radiological hazard would come mainly from alpha decay and, for some isotopes, spontaneous fission. In practice, only a few atoms are produced, so chemical toxicity is not a practical exposure issue; accelerator targets and detectors are handled under radiological controls.
Darmstadtium has no confirmed natural occurrence and is not expected to persist in the environment because its known isotopes decay rapidly. Atoms produced in laboratories decay essentially where they are made or implanted in detector materials. There is no known environmental cycle, biological role, or ecological accumulation pathway for the element itself.
Darmstadtium has no commodity market, industrial supply chain, or recoverable stock. Production requires a heavy-ion accelerator, highly prepared target materials, and long experimental runs that may yield only a few identifiable atoms. The cost is therefore embedded in nuclear-physics research programs rather than in saleable material. Recycling is not meaningful for darmstadtium itself, although target materials and detector components may be recovered or reused after experiments.
Made by bombarding bismuth-209 with cobolt-59.
Darmstadtium is not a primordial element, and no cosmic abundance has been measured. Superheavy nuclei near this region may be formed transiently in extreme nucleosynthesis environments, but known darmstadtium isotopes would decay too quickly to accumulate. Its extraterrestrial relevance is therefore mainly theoretical, as part of studies of the limits of nuclear stability.
- Darmstadtium was named for Darmstadt, Germany, where it was first synthesized.
- It was initially reported by the GSI heavy-ion research laboratory in 1994.
- Atoms are recognized through correlated decay chains rather than by ordinary chemical analysis.
- It belongs to group 10 but has not shown platinum-like chemistry in bulk because no bulk sample exists.
- The temporary systematic name for element 110 was ununnilium.
Зображення
Властивості
Фізичні
- Атомний радіус (емпіричний)
- 132 pm Порівняти Атомний радіус (емпіричний) усіх елементів →
- Густина
- 3,48 × 104 kg/m³ Порівняти Густина усіх елементів →
Хімічні
- Спорідненість до електрона
- 1,6 eV
- Ступені окиснення
- 0, +2, +4, +6, +8 Порівняти Ступені окиснення усіх елементів →
- Валентні електрони
- 25 Порівняти Валентні електрони усіх елементів →
- Електронна конфігурація
- [Rn] 7s2 5f14 6d8 (Прогнозовано)
Термодинамічні
Немає даних
Ядерні
- Протони
- 110 Порівняти Протони усіх елементів →
- Нейтрони
- 172 Порівняти Нейтрони усіх елементів →
- Відомі ізотопи
- 18 Порівняти Відомі ізотопи усіх елементів →
- Стабільні ізотопи
- 0 Порівняти Стабільні ізотопи усіх елементів →
- Масове число (найстабільніший ізотоп)
- 281
- Найстабільніший ізотоп
- Ds-282
- Рік відкриття
- 1994
Поширеність
Немає даних
Кристалічна структура
Немає даних
Електронна будова
- Електрони за оболонками
- 8, 25 Порівняти Електрони за оболонками усіх елементів →
Ідентифікатори
- Номер CAS
- 54083-77-1 Порівняти Номер CAS усіх елементів →
- InChI
- InChI=1S/Ds
- Ключ InChI
- NCBMSFCPDGXTHD-UHFFFAOYSA-N
Електронна конфігурація Прогнозовано
——Дані про електронну конфігурацію цього йона недоступні.
Модель атома
Ізотопи відрізняються кількістю нейтронів, масою та стабільністю, але не електронною конфігурацією нейтрального атома.
Немає даних
Схематична модель атома, без дотримання масштабу.
Атомний відбиток
Спектр випромінювання / поглинання
Ізотопний розподіл
Стабільних ізотопів немає.
| Масове число | Атомна маса (u) | Природний вміст | Період напіврозпаду |
|---|---|---|---|
| 278 Радіоактивний | 278,15704 ± 0,00067 | Немає даних | 270 мс |
| 273 Радіоактивний | 273,14856 ± 0,00014 | Немає даних | 240 us |
| 269 Радіоактивний | 269,144752 ± 0,000034 | Немає даних | 230 us |
| 279 Радіоактивний | 279,1601 ± 0,00064 | Немає даних | 210 мс |
| 270 Радіоактивний | 270,144584 ± 0,000052 | Немає даних | 205 us |
Фаза / стан
Дані про фазу або стан недоступні
Атомні спектри
Показано 10 з 94. Відсортовано за зарядом йона (за зростанням).
Наявні дані про рівні ?
| Йон | Заряд | Рівні |
|---|---|---|
| Ds VI | +5 | 2 |
| Ds VII | +6 | 1 |
| Ds VIII | +7 | 1 |
| Ds IX | +8 | 2 |
| Ds X | +9 | 2 |
| Ds XI | +10 | 2 |
| Ds XII | +11 | 2 |
| Ds XIII | +12 | 2 |
| Ds XIV | +13 | 2 |
| Ds XV | +14 | 2 |
Дані про фазу або стан недоступні
Сполуки
Ізотопи (5)
| Масове число | Атомна маса (u) | Природний вміст | Період напіврозпаду | Тип розпаду | |
|---|---|---|---|---|---|
| 278 Радіоактивний | 278,15704 ± 0,00067 | Немає даних | 270 мс | α ?SF ? | |
| 273 Радіоактивний | 273,14856 ± 0,00014 | Немає даних | 240 us | α ≈100% | |
| 269 Радіоактивний | 269,144752 ± 0,000034 | Немає даних | 230 us | α =100% | |
| 279 Радіоактивний | 279,1601 ± 0,00064 | Немає даних | 210 мс | SF =88±0.5%α =12±0.5% | |
| 270 Радіоактивний | 270,144584 ± 0,000052 | Немає даних | 205 us | α ≈100%SF ? |
Розширені дані про властивості
Ковалентні радіуси (розширені дані)
- Ковалентний радіус (за Пююккьо)
- 128 pm
- Ковалентний радіус (за Пююккьо, подвійний зв’язок)
- 116 pm
- Ковалентний радіус (за Пююккьо, потрійний зв’язок)
- 118 pm
Шкали нумерації
- Mendeleev
- 70
Поляризовність і дисперсія
- Дипольна поляризовність
- 32 a.u.
- Дипольна поляризовність (невизначеність)
- 3 a.u.
Категорії ступенів окиснення
Розширені довідкові дані
Типи розпаду ізотопів (30)
| Ізотоп | Режим | Інтенсивність |
|---|---|---|
| 267 | A | 100% |
| 268 | A | — |
| 269 | A | 100% |
| 270 | A | 100% |
| 270 | SF | — |
| 271 | SF | 75% |
| 271 | A | 25% |
| 272 | SF | — |
| 273 | A | 100% |
| 274 | A | — |
Додаткові дані
Estimated Crustal Abundance
The estimated element abundance in the earth's crust.
Not Applicable
Джерела (1)
- [5] Darmstadtium https://education.jlab.org/itselemental/ele110.html
Estimated Oceanic Abundance
The estimated element abundance in the earth's oceans.
Not Applicable
Джерела (1)
- [5] Darmstadtium https://education.jlab.org/itselemental/ele110.html
Джерела
(8)
Data deposited in or computed by PubChem
The half-life and atomic mass data was provided by the Atomic Mass Data Center at the International Atomic Energy Agency.
Element data are cited from the Atomic weights of the elements (an IUPAC Technical Report). The IUPAC periodic table of elements can be found at https://iupac.org/what-we-do/periodic-table-of-elements/. Additional information can be found within IUPAC publication doi:10.1515/pac-2015-0703 Copyright © 2020 International Union of Pure and Applied Chemistry.
The information are cited from Pure Appl. Chem. 2018; 90(12): 1833-2092, https://doi.org/10.1515/pac-2015-0703.
Thomas Jefferson National Accelerator Facility (Jefferson Lab) is one of 17 national laboratories funded by the U.S. Department of Energy. The lab's primary mission is to conduct basic research of the atom's nucleus using the lab's unique particle accelerator, known as the Continuous Electron Beam Accelerator Facility (CEBAF). For more information visit https://www.jlab.org/
The periodic table at the LANL (Los Alamos National Laboratory) contains basic element information together with the history, source, properties, use, handling and more. The provenance data may be found from the link under the source name.
The periodic table contains NIST's critically-evaluated data on atomic properties of the elements.
This section provides all form of data related to element Darmstadtium.